Обрати сторінку
%d0%ba%d0%b0%d0%b7%d0%b1%d0%b5%d0%b3%d1%96

Всім привіт. Хочу поділитися історією  своєї недавньої треш-подорожі в Грузію. Може комусь стануть в нагоді мої поради і лайфхаки.
Частина перша: Рапа-Сіті
В Грузію вперше я їздив автобусним туром ще в 2013 році перед Днем Незалежності. Зайняла поїздка 7 днів, коштувала 200$ +50$ на особисті витрати. Це був супер крутий тиждень з новими знайомствами, вином , підйомами на джипах в гор,и   прогулянками по нічному Тбілісі і звичайно чудова грузинська кухня і гостинність. З деякими людьми я ще й досі підтримую зв’язок, а з деякими навіть працював.

Віза в Грузію не потрібна (якщо перебуваєш не довше 90 днів на пів року). Тож коли мені в лютому прийшов лист на пошту про акцію  МАУ-  де квитки були за 2000грн за все , я довго не вагався, швиденько їх купив і підбив на поїздку свого друга- щоб було веселіше.

Летіли з другом в Кутаїсі через Харків, з 9-ти годинною пересадкою, тому вирішили прогулятися містом. Від аеропорта в місто до м. Гагаріна ходить тролейбус і маршрутка. В Харкові можна цікаво прогулятися центром і там же недорого пообідати в знаковому бувшому кафе “Кулемет” а тепер студентському “Час поїсти” на вул. Пушкінській 67/69. На цій вулиці багато граффіті і чудових коллажів. На другому поверсі є м`які дивани, студенти і розетка( але підзаряжатися треба непомітно)))) На вулиці дощило, тому ми там і поїли (піцца 32 грн) і подрімали і підзарядили смартфони. Потім погуляли до площі Конституції, там до речі, там є “Пузата хата” а через дорогу – Історичний музей з раритетним британським танком.

То ж ми відпочили, набрались сил і ввечері поїхали в аеропорт мандрувати далі, в Кутаісі.

Кутаісі-айни-не-нине)))
Прилетіли ми о другій ночі і зрозуміли що Грузія це супер. Аеропорт Кутаісі вчетверо меньше Харківського і вчетверо комфортніше. В центрі заокругленної споруди є воронка, де знаходиться майданчик для курців(друг зацінив), а навколо воронки є лежачі сектори (білі і чисті) м`які місця для пасажирів і шаровий wi-fi. Або можна вкладатися на свої каремати в куточку зала, ніхто косо не гляне). Ми хропли під вікном воронки до 9 ранку, трохи таксисти заважали, але ми морозились від них.

Від аеропорту до міста-14 км, поряд є дорога(направо Кутаіс(дорогу не переходити),наліво-Батумі), маршрутка до міста 1 ларі(12 грн), таксі від 10 ларі.Ми вірішили поавтостопити- став перший же бус і довіз до центрального автовокзалу( куча бусів і маршруток без розкладу руху і кас).

Розвінчаю перший міф- Грузія країна трохи провінційна, але дуже щира і красива.На 5 млн. грузин є 3 великі міста:Тбілісі(реально круто), Кутаісі ( як Васильків чи Біла Церква, але теж мило,) і Батумі (ще не був, але чув що там багато казино і неширокий пляж).

Валюту можна поміняти в аеропорту або в банкоматі з грн($) на ларі(знайшов навіть в центрі Приватівський банкомат, але не працюючий) Приват в Bank of Georgia без комісії.

Карти краще попередньо завантажити в додаток MapsMe- працює в офф-лайні. Або є міжнародна мережа безкоштовних туалетів і WI-FI “Макдак”-наш рятівник, поки я не купив сім-карту місцевого оператора Білайн-7 ларі(2Г @)(бо Magti я довго шукав, та не знайшов(((Зате Білайн ловив навіть в горах,4G і картку швидко замінили в сервісі).

Йшов дощ, тож ми скинули рюкзаки в камері схову-комірчина місцевої продавчині. І тут ми вперше , але не в останнє відчули грузинську честність і відкритість(бо спокійно можна було речі прикарманити). Респект і уважуха грузинам, у нас таке рідко де буває. Ми походили по місту під дощем, пофоткались трохи і пішли шукати гестхауз , щоб помитися і переночувати з дороги.

На картах MapsMe знайшли найближчий хостелт, там було дорого , тож ми знайли дешевший номер за 20 ларі. А можна було скористатися Booking, Agoda чи Airbnb.

Тут ми теж , заплатили за ніч і без квитанції, трохи на стрьомі, забрали речі на автостанції. Потім прикупили домашньої чачі і вина у колоритного дідуганьчика , який дізнавшись , що ми з України налив собі і нам по кухлю вина і випили за Украіну (бо він воював з українцем в Південній Осетії), а потім по другому за Пасху. Дуже смачний сулугуні теж купили на базарчику і справжнє Боржомі теж.

Зранку пофоткали місто , річку Ріоні і центр. У господаря нашого хостелу бабуся була українка, про що він кілька разів нагадав. Також він нам порадив поторгуватися з маршрутчиками до Тбілісі , що ми і зробили-було цікаво. Виторгували собі на Боржомі по 1 ларі ми таки доїхали до Тбілісі за 9 ларі і 3,5 години(230 км). А також бачили автобуси в Стамбул , Ереван і Баку.

Отож порада:  якщо туди будуть дешеві авіаквитки( як нещодавно у Pegasus і Туркіш Ейрланс – за 70 евро) можна відвідати обидві країни за раз, візи в Турцію,Грузію, Арменю і Азербайджан українцям не потрібні.

“Тбілісо і собака Баскервілів”
Приїхали в Тбілісі ми під вечір на автостанцію Дідубе,ст. метро поряд. Вирішили заїхати в центр, подивитися столицю (тут живе більше 1 млн населення з 5 млн грузин), купити продуктів. Мій проїздний метро-фунікулер, куплений 3 роки тому ще й досі працював- оце стабільність! Вийшли на центральному проспекті Руставеллі , біля Макдака-спасителя))) Друг лишився з речами і wi-fi, а я зайшов в знайомий супермаркет Smart(емблема- руда білка) і на нові пригоди купив 5л вина за 10 ларі- вечір вдався на славу.

Порада : НЕ МІШАТИ ВИНО І ЧАЧУ бо буде горе, як у нас. Якщо ж це таки сталося – ЗРАНКУ ПОТРІБНО ВИПИТИ 2-3 СТАКАНИ БОРЖОМІ , а не підле вино.

Все ще було попереду, тож ми докупивши хачапурі, лобіо і ще щось пішли в знайомий парк біля Філармонії. Там є цікаві фонтани ,які бьють з кольрової платформи, по якій можна ходити. Присіли на карематах на сходах біля якогось будмайданчика. Ночувати ми планували біля озера Лісі, але підле вино внесло свої корективи. Після першого літра я вирішив палатку ставити поруч- в котловані будмайданчика. 3-х метрова огорожа була не така вже й висока, що я й продемонстрував своєму недовірливому другу, перелізши туди й назад. А далі …… ,я не пам`ятаю (серйозно).

Прокинувся я десь о 3-й ранку, від гавкоту здоровенної собацюри, яка бігала навколо будмайданчика з інтервалом 15-25 хв. і погавкувала на нас. Дуже гарні зорі в Тбілісі і вранішне небо дуже файне))) виявилось , що палатку ми не поставили , а спали в спальниках на карематах, а друг навіть примудрився залізти в спальник в кросівках.

До 6-ї ранку собака нас загавкала вкрай, тож ми вирішили збиратися, ось тут нас охоронець і запримітив .Перше його питання було ” Як ви сюди потрапили?”, на що я промимрив , що з неба впали))) . Виявився дуже спокійним дядьком, служив десь в Прикарпатті. Поки друг пакував речі , я поцікавився чому фонтани не працюють в парку- каже ще холодно (+23 було, а в лютому було +20). Тож він відігнав собаку Баскервілів і випустив нас через цворота на вулицю. І тут друг здійсним другу помилку похмелившись вином, і … – його порвало на дрантя і розмазало на газончику перед Макдаком біля м. Руставеллі. Що не завадило йому привітати нашого спільного знайомого в США з 9-м травня)))

Було прийняте стратегічне рішення транспортувати його до найближчого хостела , який я знайшов за допомогою додатків.

Порада: шукати краще на 1 персону, бо ми трохи заплутались побачивши ціну в 16 ларі, яка виявилася за 1 ліжко, а не за 2 місця. І після 12 дня, коли звільняються місця. і не вірте особливо , якщо написано , шо це остання пропозиція- ми спали в пустому на 80 % хостелі.

Отже , ми прийшли о 10 в Tbilisi rooms hostel, заплатили за ніч турку Хасану ,і домовились лишити рюкзаки до часу заселення о 12. і пішли поснідати і поспати в парк 9 квітня. Заселилися вчасно, трохи поспали, я пройшовся містом до річки Кури або Мткварі. Потім ми з другом повторили маршрут.

По всій Грузії є багато питних фонтанчиків, де можна набрати води , Тбілісі не виняток, особливо смачна вода біля церков. Їздять грузини , як справжні кавказці і пропускають на наземних переходах слабувато, але туристів-мандрівників краще)))

Також трохи є жебраків, дітям краще не кидати нічого , бо потім не відчепишся. Можна голосно крикнути “Ара”- “ні”, грузинською , щоб відстали. Ціни в супермаркетах трохи вищі ніж у нас. Але в Тбілісі є 2 гіпермаркети Carrefour-2 найбільша мережа супермаркетів в світі з демократичними цінами, але знаходяться далеко від центру. Або ще є Дезертирський ринок біля метро Station Square- теж дешево і великий вибір продуктів, сувенірів і речей- і не далеко від центу.

На лівому березі Тбілісі, котрий більш дешевий і для місцевих , так би мовити. А правий берег дорогий і для туристів. Хоча визначні місця є на обох берегах.

Рекомендую пройтися Мостом миру, обов`язково піднятися на канатній дорозі (для оплати потрібен проїздний метро-1 ларі і їде швидко), вдень і обов`язково ввечері – посадити сонце ,стоячи на вершині , біля руїн фортеці і Мами-Грузії. Там нас пригостила чачею-free красива дівчина-чешка і її хлопець грузин, а ще відкривається чудовий краєвид на Ботанічний сад. І спуститися вниз по сходах , повз древньої церкви з садочком, питним фонтанчиком і закоханими в нічне місто. Поблукати нічними вулицими, відійти трохи далі від туристичних маршрутів і побачити справжне Тбілісі. а потім повернутися до центральної Площі Свободи і насолодитися виступами вуличних музикантів з їх каверами Бітлз і рок-н-роллу.

Зранку, я пройшовся до банку- зняв ще трохи ларі .Є обмінник навпроти Макдаку ,м.Руставеллі, але там невигідний курс з грн\ларі =десь 15\1 , а в банку 11.65. Поснідав морозивом в скверику біля Redisson Blu з шикарною панорамою лівого берега і пішов в хостел , збирати речі в Казбегі , або по місцевому Степанцмінда. Шикарне фото храму Святої Трійці Гергеті- висіло якраз в нашому номері.

Висновки : квитки краще купувати за кілька місяців до дати вильоту. Оптимально підписатися на сайти з акціями , такі як lowcostavia.com.ua/ http://www.momondo.ru/ , http://www.aviasales.ru/,· http://www.skyscanner.com.ua/ , https://wizzair.com/uk-UA/.

Квитки дивимось на пошукових сайтах , а купуємо безпосередньо у перевізника- але одразу, бо чим частіше заходиш на сайт- тим більше росте ціна на квиток(“великий брат” за тобою слідкує).
При купівлі звертаємо увагу чи квиток з ручною поклажею чи з багажем.
Дивимось на погоду у всіх регіонах, куди плануємо їхати.

Завантажуємо додаток офф-лайнових карт Maps.me на смартфон і Google.maps на всяк випадок.
Купуємо місцеву сім-карту з інтернетом або підключаємо роумінг на свою картку. Активно використовуємо MacDonalds для wi-fi і дзвінків по viber додому.
Кошти необхідно мати мілкими купюрами (в долларах, євро , чи в місцевій валюті) десь еквівалентом до 100$, а більшу частину на картці в національній валюті або в $.

В аеропорту Кутаїсі є безкоштовний wi-fi і комфортні лежаки для ночівлі. До міста 14 км- це 1-2 ларі маршруткою , які ходять поряд. Або 10 ларі на таксі , за всю машину.
Люди в Грузії дуже привітні і завжди вам допоможуть, головне посміхатись і бути ввічливими.

Продовження нашої історії, де ми спали на кладовищі ось тут Частина 2 – Грузія недорого, за 185 $.

або про мої 40 днів і ночей в Індії

Share Button