Як сказала одна розумна людина- оточення це наше все, бо саме оточення здатне або втопити тебе або підняти до неба. Я в це зрозумів не одразу, але результат був доволі швидким. Ось маленька інфографіка про те що є основним для змін на краще
Про #CanonФотомарафон в Києві я дізнався випадково – одна знайома лайкнула цю подію в фейсбуці, а я побачив в стрічці новин. Я тільки-но приїхав з Грузії і в мене все бурлило всередині. То ж не довго думаючи я швиденько зареєструвався на 21 травня 2016 року. Щоправда в цей день було святкування дня народження мого друга, але це було в обід , а фотомарафон починався о 10.00 .То ж я все розрахував.
Фотомарафону передували 2 майстер класи від Марини Карпій на тему тревел фото і 20 травня, в п’ятницю я сходив на майстер клас від Canon з Антоном Ткаченком, який дуже цікаво розповів про роботу з замовником і моделями, про постпродакшин і дав багато порад.
“Кавказькі гори- або як ми спали на гірському кладовищі ”
Отож , гори нас кликали , особливо нагадував про обіцяні гори мій друг Кацо))) Виїхали ми знову з автостанціїї біля м. Дідубе на північ Грузіїї в Казбегі або по місцевому – Степанцмінду десь о першій годині дня.
При виборі маршрутки сталася маленька сценка)))) : при виході з метро нас спитали куди ми їдемо і одразу повели до водія на мінібусі , який перебив мене , коли я запитав за ціну. Сказав що повезе трохи довше(3,5 год ) , зате буде зупинятись біля красивих краєвидів для фотографування- і коштує ця унікальна торгова пропозиція лише 20 ларі (звичайна маршрутка -10 ларі за 2,5 години). Поряд вже стояли два туриста , а в бусику було 7 місць. Я мабуть трохи не толерантно вказав на наші серйозні трекінгові рюкзаки з палатками і карематами, сказав ,що ми мандрівники а не туристи і поідемо в 2 рази дешевше і швидче. Дядько трохи образився, а як ми сіли в звичайну маршрутку- так ще й його туристи сіли з нами)))
Всім привіт. Хочу поділитися історією своєї недавньої треш-подорожі в Грузію. Може комусь стануть в нагоді мої поради і лайфхаки.
Частина перша: Рапа-Сіті
В Грузію вперше я їздив автобусним туром ще в 2013 році перед Днем Незалежності. Зайняла поїздка 7 днів, коштувала 200$ +50$ на особисті витрати. Це був супер крутий тиждень з новими знайомствами, вином , підйомами на джипах в гор,и прогулянками по нічному Тбілісі і звичайно чудова грузинська кухня і гостинність. З деякими людьми я ще й досі підтримую зв’язок, а з деякими навіть працював.
Віза в Грузію не потрібна (якщо перебуваєш не довше 90 днів на пів року). Тож коли мені в лютому прийшов лист на пошту про акцію МАУ- де квитки були за 2000грн за все , я довго не вагався, швиденько їх купив і підбив на поїздку свого друга- щоб було веселіше.
Летіли з другом в Кутаїсі через Харків, з 9-ти годинною пересадкою, тому вирішили прогулятися містом. Від аеропорта в місто до м. Гагаріна ходить тролейбус і маршрутка. В Харкові можна цікаво прогулятися центром і там же недорого пообідати в знаковому бувшому кафе “Кулемет” а тепер студентському “Час поїсти” на вул. Пушкінській 67/69. На цій вулиці багато граффіті і чудових коллажів. На другому поверсі є м`які дивани, студенти і розетка( але підзаряжатися треба непомітно)))) На вулиці дощило, тому ми там і поїли (піцца 32 грн) і подрімали і підзарядили смартфони. Потім погуляли до площі Конституції, там до речі, там є “Пузата хата” а через дорогу – Історичний музей з раритетним британським танком.
То ж ми відпочили, набрались сил і ввечері поїхали в аеропорт мандрувати далі, в Кутаісі.
Від аеропорту до міста-14 км, поряд є дорога(направо Кутаіс(дорогу не переходити),наліво-Батумі), маршрутка до міста 1 ларі(12 грн), таксі від 10 ларі.Ми вірішили поавтостопити- став перший же бус і довіз до центрального автовокзалу( куча бусів і маршруток без розкладу руху і кас).
Давайте дружити!